Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
На завершення інженерного тижня у «гвардійській» школі запустили ракету
Chatbox М и х а и л К о в ...
Клево!!!
Time 15:18 - 16-02-2020
Фахівці управління Державної служби якості освіти зустрілись із представниками ДНЗ
Chatbox Ве Теор
Репортаж надзвичайно професійни ...
Time 19:16 - 25-01-2020
У Центрі Жінки народилась дівчинка-«богатирка», 5кг.400гр.
Chatbox Наталія Герасимчук
Дякую.
Time 13:41 - 25-01-2020
У Центрі Жінки народилась дівчинка-«богатирка», 5кг.400гр.
Chatbox Олена Лук'янюк
Вибачте за помилку! Все поправили.
Time 12:48 - 25-01-2020
У Центрі Жінки народилась дівчинка-«богатирка», 5кг.400гр.
Chatbox Наталія Герасимчук
Молодець. Мамі і дитинці здоров ...
Time 22:01 - 24-01-2020
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Бердичів культурний у захопленні: у місті виступила славнозвісна «Орея»

Time Додано: неділя, 27 бер. 2011, 07:00 ( близько 9 року назад )

Хоча густий сніг і морози, здається, вже позаду, та щедрувальні мотиви, що лунали в актовій залі педагогічного коледжу, виглядали як ніколи актуальними: вечір і справді видався світлим і щедрим, він зібрав під одним дахом чудову компанію людей, для яких висока культура є неодмінною супутницею по життю. Такий вечір буває у Бердичеві раз на рік – у березні: першого місця весни справжніх гурманів від мистецтва радує своїм приїздом славнозвісна «Орея». На вулиці зима переходить у весну – період, коли на людей особливо підступно чатують віруси. Вони традиційно вибивають з лав капели кілька солістів, але маестро Олександр Вацек, сам нерідко відчуваючи втому чи ознаки хвороби, вперто везе колектив до Бердичева – до однієї, на його думку, з найкращих за акустикою зал.

Бердичів культурний у захопленні: у місті виступила славнозвісна «Орея»

Бердичів вже здебільшого знайомий із творчістю «Ореї», для тих, хто чує і бачить її вперше, інформація: за колективом, очолюваним заслуженим діячем мистецтв, керівником і головним диригентом Олександром Вацеком, понад двадцять 1-х місць на різного роду міжнародних конкурсах хорового мистецтва, капела завоювала 7 Гран-Прі і увійшла до 12-ки найпотужніших хорових колективів планети. Найбільше вони пишаються почесним званням «Найкращого посла України у світі» і стверджують, що слухати їх – то насолоджуватися божественною музикою на Землі.

Поїздка до Дрездена... Це – чи не головна подія, що сталася із житомирським хором зі рік. Німецькі колеги спеціально для «Ореї» написали твір, особливість якого полягала у тому, що він був... без слів. Перша реакція – шок, зізнається Маестро. Як диригувати? Як вчити партитуру? Як запам’ятати усі ті 20 хвилин? І взагалі: з чого починати? Та вони вивчили, довівши, що трапляються випадки, коли команда зірок та команда-зірка – то одне і те саме. Вивчили, не дивлячись, що все це було їм, звісно, цікавим, але дещо чужим за духом.

Олександр Вацек, заслужений діяч мистецтв України, керівник хорової капели «Орея»: «Ну, по-перше, це не моя музика: я люблю гармонію, люблю якусь логіку, якийсь ритм. Нехай воно буде не українське, не російське, а зі всього світу, але якщо воно цікаве і має якусь енергію, то я це люблю і ми це робимо. А це було цікаво: по-перше, ми змогли вивчити щось таке алогічне і співати без нот, а потім там, дійсно, було щось нове – була авторська майстерність. До нас приїхала колосальна хореограф із Лос-Анджелеса, яка дуже оживила цю музикую. Ми там таке витворяли! То був сучасний модерний театр.»

Маестро Вацек – не з тих, хто, досягши успіху, відійде убік для короткочасного спочивання на лаврах. Нині – це розкіш, що її не можна собі дозволити. Он, каже, організатори Євро-Американського конкурсу у Толосі: хочеш виступати – вчи їхній матеріал. І «Орея» вчить, аби вчергове довести колегам з усього світу, що її музика божественна. Рік-два тому, зізнається Олександр Вацек, із ним поруч намагався оселитися страх того, що те, що він робить, нікому не потрібне. Не хапає, мовляв, за душу.

Олександр Вацек, заслужений діяч мистецтв України, керівник хорової капели «Орея»: «Дуже переживав, звісно… Гайки закручував, правда, якість робив краще. Обирав більш характерний матеріал, більш виразний. І таким чином, куди б ми не приїжджали, всюди нас розуміли. Іноді, буває, мало не в хліву виступали, холод страшний, мороз, люди одягнуті, а ми бистренько роздягаємось, вискакуємо, але співаємо. А потім голова колгоспу каже, що вперше у житті бачив, щоб публіка стояла мовчки. Мовчали навіть діти. Ось таким чином і знаходили контакт.»

Голоси цієї капели дивним чином впливають на оточуючих: вони змушують мурах бігати по тілу, ноги – підгинатися, голоси – тремтіти. Вони вимикають на відстані мобільні телефони і вмикають на «турбо» людські емоції. Глядач ловить себе на думці, що з нетерпінням чекатиме наступного березня, коли своїм теплом та оплесками зможе зігріти, можливо, стомлені, можливо, застуджені, але неодмінно з посмішками таланти «Ореї» – зіркової команди зірок, що її , лише йому відомими способами, вдається зберегти у сьогоднішній час видатному Маестро Олександру Вацеку.

Олександр Вацек, заслужений діяч мистецтв України, керівник хорової капели «Орея»: «Ось так воно якось і вийшло, що спочатку все трималося на цікавості репертуару, на ентузіазмі. Але потім прийшли до того, що потрібно їздити за кордон, бо тут було не прокормитися. От коли вже щось заробили, то тоді можна і за якість говорити. Головне, артисти бачать реакцію, що я не просто самодур, який вимагає для себе кайфу. А так…Попрацювали, приїхали, виступили, бачимо реакцію. Були у Луцьку, у Львові – фантастика! Десь 11-го числа плануємо поїхати до Кіровограду. Якщо буде гарна акустика, така, як у Бердичеві, то чому б і не поїхати. Реакція людей на нас хороша.»

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш





Chatbubbles Коментарів: 0