Архів новини

Chatbubbles Останні коментарі
Літня школа з основ інклюзивної освіти у Бердичівському педколеджі здійснила перший випуск
Chatbox Наталія Тарнавська...
Насправді, цінностями є те, щоб ...
Time 10:36 - 21-07-2017
Призначення субсидій – одне з пріоритетних завдань фахівців управління праці й соціального захисту населення
Chatbox Эвтоназия
Действие зимней субсидии законч ...
Time 07:31 - 21-07-2017
Волонтери із Польщі 4 дні прибирали польське кладовище у Бердичеві
Chatbox Моня
А польська громада міста не мог ...
Time 20:54 - 19-07-2017
Головна Літургія зібрала на Урочистості Матері Божої Святого Скапулярію більше 20 тисяч вірян
Chatbox житель Бердичева
Будь ласка - список ВОСКРЕСЛИХ ???!!!
Time 23:30 - 18-07-2017
У ДНЗ №28 «Казка» милувались «барвами рідної землі»
Chatbox Наталя
У мене запитання до ,,я,,: ви і ...
Time 01:11 - 16-07-2017
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua



Золотий Сазан
Наша вода
ОДПІ
Тут може бути Ваша реклама

Повідомлення

Віктор Верещак вічно житиме у серцях і спогадах своїх односельців, в душі ж – у родини

Time Додано: п'ятниця, 13 бер. 2015, 06:00 ( більше 2 року назад )

Відкриття меморіальної дошки випускникові – нелегке психологічно та, водночас, відповідальне завдання, розповідають у Никонівській загальноосвітній школі. У 87-мому році учнівський шлях у цій сільській ЗОШ завершив Віктор Верещак.

Віктор Верещак вічно житиме у серцях і спогадах своїх односельців, в душі ж – у родини Віктор Верещак вічно житиме у серцях і спогадах своїх односельців, в душі ж – у родини Віктор Верещак вічно житиме у серцях і спогадах своїх односельців, в душі ж – у родини Віктор Верещак вічно житиме у серцях і спогадах своїх односельців, в душі ж – у родини Віктор Верещак вічно житиме у серцях і спогадах своїх односельців, в душі ж – у родини

Никонівка була завжди малою батьківщиною для нього. Про неї не забув ні після навчання у Бердичівському четвертому ПТУ, де здобув фах будівельника, ні після подальшої роботи у Семенівці та у Бердичеві. Разом з односельцями та водночас бойовими товаришами у минулому році Віктор у складі 26-ої бригади захищав цілісність України. Родини МатвійчукІв, КовальчукІв, ТимощукІв, Прохневських дочекалися рідних татусів та чоловіків. Інша доля спіткала сім'ю ВерещакІв. Дружина, батьки, двоє дітей, односельці, друзі – усі чекали на Віктора, та вернутися додому живим тому не судилося.

Олена Мазур, сільський голова села Никонівка: «Ніхто із нас не міг подумати, що на нашу українську землю прийде жахіття війни та нависне смертельна загроза. Десятки тисяч кращих синів нашого народу перебувають нині у зоні АТО, захищають Україну. Тисячі героїв віддали свої життя за рідну землю, багато отримали серйозні поранення, багато зникло безвісти. Не оминуло це страшне лихо і наше село. 13 травня 2014 року в Херсонській області поблизу села Рівне під час навчань та охорони південного державного кордону загинув наш односельчанин Віктор Верещак. Був доброю людиною, надійним другом, єдиною опорою для батьків, хворої дружини і двох дітей, користувався авторитетом і повагою серед друзів».

Костянтин Мулярчук, голова районної ради: «Я особисто не називаю це АТО, АШО, АЦЕ. Це війна, бо проливається кров і гинуть молоді хлопці, чорна смерть забрала їх від батьків, від синів, від дружини. Ми маєм пам'ятати завжди, що вони загинули, щоб ми могли жити».

Право відкрити меморіальну дошку надали дітям загиблого героя Юрі та Оксані і його товаришам по зброї. Не стримуючи сліз, односельчани сподіваються: більше відкривати меморіальні дошки та ховати кращих хлопців не доведеться.

Автор: Юлія Моцна;

Оператор: Віталій Сінєльніков





Chatbubbles Коментарів: 0


Додати коментар: